Рефлексія

Навчаюсь? Навчаюсь...Навчаюсь!

Саме такі емоції супроводжували мене протягом першого місяця, коли я усвідомила, що є ученицею курсу "Навчання для майбутнього". Мабуть, тільки у мене був вибір підтвердити свою участь у навчанні чи відмовитись. Не знаю, чому я обрала приєднатися до групи. Адже хвороба не дала мені можливості прийняти участь в перших зустрічах групи з куратором курсу Лією Миколаївною Олійник.  І все ж таки, розуміючи, що мені доведеться самостійно розібратися із змістом навчання та наздоганяти колег, я  зробила свій вибір та приєдналась до групи.

І не пожалкувала про це! 

Завдяки курсу я зробила для себе безліч відкриттів. Це практично все, що стосується сервісів Google, окрім пошти. Ними я не користувалась, не було необхідності працювати в хмарних технологіях. І ось я розумію, що це зручно, безпечно і ...легко! Варто тільки зрозуміти, для чого це потрібно. Справжньою несподіванкою для мене стала робота в програмі Pablisher, я і слова такого не знала.А ще вважала, що вмію користуватись комп`ютером на досить пристойному рівні. За це хочу висловити особливу подяку нашему куратору.

Що стосується методичної роботи з проектом, то хочу провести аналогию з прислів`ям -"Глаза бояться, а руки делают". Хоча, звичайно, не тільки руки, а й голова добряче попрацювала. Звичайно складно робити паралельно свою безпосередню роботу на посаді та займатись проектною діяльністю, яка вимагає роботи в темі, відмінній від теми сьогодення. Але і в цьому є плюс! Отримавши навики організації проектної діяльності, я зрозуміла, як скоординувати роботу колективу в певній темі, щоб це було ефективно та змістовно. Обов`язково буду використовувати метод проектів в своїй педагогічній діяльності. 

Хочеться відмітити відеоуроки, навчальні записи Лії Миколаївни, які  покроково вели мене до знань. А таблиця самооцінювання стала справжнім стимулом для виконання роботи (дуже не хотілося бути останньою).

Отже, якщо і перед вами постане вибір "Бути чи не бучи" учнем курсу "Навчання для майбутнього", однозначно- БУТИ!